Податкове право

Адвокатське об’єднання «Максимальний захист» надає послуги в сфері податкового права. Будь-які спори з Державною фіскальною службою України. Найпоширеніші серед податкових спорів є оскарження ППР.

При отриманні податкового повідомлення-рішення можна виділити наступні строки:

  1. Дата отримання акту перевірки.
  2. Строк на подання заперечень до акту (п’ять робочих днів з дня отримання акту).
  3. Строк на відповідь на заперечення (п’ять робочих днів, наступних за днем отримання заперечень).
  4. Дата прийняття податкового повідомлення-рішення (10 робочих днів з дня отримання акту, або 3 робочих дня, наступних за днем вручення або надіслання відповіді на заперечення).
  5. Дата отримання повідомлення рішення платником податків.
  6. Дата сплати по податковому повідомленню рішення (10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР).
  7. Дата виникнення податкового боргу (10 й календарний день, за днем отримання ППР, у разі несплати суми грошового зобов’язання).
  8. Дата початку адміністративного оскарження
  9. Строк розгляду скарги (20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, або 60 календарних днів у разі продовження строків розгляду).
  10. Дата початку судового оскарження.
  11. Закінчення процедури оскарження.
  12. Дата сплати за результатами оскарження (10 календарних днів, наступних за днем закінчення оскарження).

Адвокатське об'єднання "Максимальний захист" надає наступні види послуг:

  • оскарження податкових повідомлень рішень;
  • оскарження наказів про планову перевірку;
  • оскарження наказів про позапланову перевірку;
  • супроводження та консульатція при обшуку;
  • адвокатський патронат (супроводження) при допиті;
  • супроводження під час проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій;
  • оскарження неправомірних дій ДФС, блокування реєстрації податкових накладних.

Ми віримо в Вас і в нашу компанію! Порядність у відносинах та професійний підхід!

  • підготовка співробітників для обшуку або допиту;
  • аналіз податкових справ та формування правової позиції;
  • податкова оптимізація підприємства;
  • зменшення податкового навантаження;
  • адміністративне оскарження неправомірних дій контролюючих органів;
  • судове оскарження неправомірних дій контролюючих органів;
  • зняття арешту з майна;
  • повернення вилученого під час обшуку майна.

Податкове повідомлення-рішення (ППР) — письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Процедура адміністративного оскарження ППР:

Відповідно до п. 17.1.7 ПК України платник податків має право  оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

При оскарженні податкового повідомлення-рішення (ППР) обовязково потрібно памятати:

  1. Згідно пункту 56.21 Податкового кодексу України у разі коли норма цього

Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

  1. Рішення фіскального органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає

адміністративному оскарженню.

  1. У випадку коли платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в

адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом (п. 56.22. ПК України).

  1. Не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником

Податків у податковій декларації (розрахунку).

  1. У випадку коли платник податків не оскаржить рішення фіскального органу у

встановлені строки в адміністративному або судовому порядку, то вважається, що податкове зобов’язання, визначене фіскальним органом, узгоджено і платник податків повинен його сплатити. Після цієї процедури, оскарження все ж таки може бути, але тоді позов вже буде про повернення сплачених коштів з бюджету.

  1. У період адміністративного та /або судового оскарження пеня на суму грошового

зобов’язання нараховується. У випадку коли керівник або заступник керівника фіскального органу в межах процедури адміністративного оскарження прийняв рішення про продовження строків розгляду скарги, пеня не нараховується протягом продовженого строку, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

  1. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов’язання (її частку),

скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов’язань або поверненню.

  1. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня

зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийняти інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

  1. Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-

яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

 

Оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

У випадку коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення – це визначає п.56.2 ст.56 ПКУ.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п.44.6 ст. 44 ПКУ протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скаржник одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог п.56.3 і 56.6 ст.56 ПКУ, подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п.56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку, визначеного  п.56.8  ст56 ПКУ.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, за умови якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Які терміни та строки необхідно брати до уваги про процедурі адміністративного осокарження ППР:

  • протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податку рішення ДФС, що оскаржується.
  • протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення), у випадку коли контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства.

У випадку коли останній день строків, зазначених вище, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем вважається перший робочий день, який настає за вихідним (святковим).

Строки подання скарги можуть бути продовжені у випадку, якщо скаржник:

  • перебував за межами України;
  • перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
  • перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
  • мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
  • був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку.

Застосування вищезазначених підстав для продовження строків подання скарги можливе для посадових осіб юрособи — платника податку, якщо протягом цих строків, така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухоблік, складати та подавати податкову звітність.

Пиатння продовження строків висвітлені у Порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 20.10.2017 N 861.

Скарга подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:

— найменування платника податку, його місцезнаходження, податкова адреса для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання для фізичної особи — платника податків;

— найменування контролюючого органу, яким прийнято оскаржуване рішення, дата і номер, назва та сума податку, збору та/або штрафної (фінансової) санкції;

— підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;

— обґрунтування незгоди платника податків із рішенням з посиланням на норми законодавства;

— суть вимог та клопотань платника податку;

— відомості про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;

— відомості про подання чи неподання позовної заяви про оскарження рішення контролюючого органу до суду;

— адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

— перелік документів, які додаються до скарги.

Днем подання платником податків скарги є:

  1. при безпосередньому поданні скарги — день фактичного отримання скарги контролюючим органом;
  2. при надсиланні скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Права скаржника

Особа, яка подала скаргу, має право:

  • знайомитися з матеріалами перевірки;
  • подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті контролюючим органом, який розглядає скаргу;
  • особисто викладати аргументи особі, що перевіряє скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;
  • користуватися послугами представника (адвоката);
  • бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
  • одержати рішення про результати розгляду скарги;
  • висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;
  • вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;
  • відкликати подану скаргу в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги. Відкликання скарги проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу.

Розгляд скарги 

Скарга розглядається протягом 20 календарних днів. За результатами її розгляду керівник контролюючого органу (його заступник) зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення,  а саме:

а) залишити рішення, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

б) скасувати у певній частині рішення, яке оскаржується, і не задовольнити скаргу платника податків у певній частині;

в) скасувати рішення, яке оскаржується, і задовольнити скаргу платника податків повністю;

г) збільшити суму грошового зобов’язання або податкового боргу;

ґ) залишити у випадках, передбачених ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», скаргу без розгляду та повернути автору.

Керівник контролюючого органу (його заступник) може продовжити строк розгляду скарги до 60 календарних днів, про що письмово повідомити платника податків до закінчення 20-денного строку, встановленного для розгляду скарги.

Якщо протягом 20 днів контролюючий орган не надішле платнику податків ні рішення за розглядом скарги, ні рішення про продовження строка розгляду, то скарга платника податку вважається повністю задоволеною. Оригінал рішення, прийнятого за результами розгляду скарги, надсилається платнику податків поштою з повідомленням про вручення або вручається йому під розписку. В разі незгоди скаржника з прийнятим рішенням, таке рішення може бути оскаржене до контролюючого органу вищого рівня або в судовому порядку.

Завершення процедури адміністративного оскарження

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

— днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на рішення контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

— днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

— днем отримання платником податків рішення контролюючого органу;

— днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

Скарга на податкове повідомлення-рішення, подана із дотриманням порядку і строків,  зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Контролюючий орган ініціює проведення документальної позапланової перевірки, якщо платник податків подав скаргу на прийняте за результами перевірки податкове повідомлення-рішення, в якій вимагає його скасування. Перевірка проводиться у випадку, якщо платник податків у своїй скарзі посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Перевіряються виключно ті питання, що стали предметом оскарження.

Якщо нарахована сума грошового зобов’язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов’язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а окрема податкова вимога не надсилається (п. 60.6 ст. 60 ПК України).

Оскарження постанов контролюючих органів у справі про адміністративні правопорушення. Оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення, винесених контролюючими органами, здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення та розділом IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Мінфіну від 02.07.2016 N 566.

Оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та /або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України.

Контролюючий орган ініціює проведення документальної позапланової перевірки, якщо платник податків подав скаргу на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення в якій вимагає його скасування. Перевірка проводиться у випадку якщо платник податків у своїй скарзі посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Перевіряються виключно ті питання, що стали предметом оскарження.

У випадку коли нарахована сума грошового зобов’язання чи податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов’язання надсилається окреме повідомлення-рішення. При цьому окрема податкова вимога не надсилається (ст. 60 ПК України).

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності визначених ст. 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу (далі – податкове повідомлення-рішення) у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ст.ст.56, 102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлюється місячний строк для звернення до суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено грошову вимогу. Також місячний строк надається у разі застосування досудового (адміністративного) порядку оскарження. Поряд з тим, зазначеною статтею встановлено можливість звернення до суду в межах строку визначеного іншими законами, що дає підстави зробити висновок про можливість звернення до суду в межах 1095 днів.

Важливо оскаржити рішення податкового органу протягом перших 10-ти днів після отримання ППР:

Відповідно до п.56.3. ст.56 Податкового кодексу України платник податків має право протягом 10-ти днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення оскаржити його до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до п.56.15.ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3. цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Згідно п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплатити грошове зобов’язання визначене контролюючими органами протягом 10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів з дня отримання рішення, якщо воно не оскаржується платником, або протягом 10 календарних днів наступних за днем узгодження суми (закінчення процедури адміністративного оскарження та/або набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позовних вимог), контролюючий орган надсилає (вручає) платникові податків податкову вимогу.

Податкова вимога вважається врученою, якщо її під розписку передано посадовій особі платника податків або надіслано листом з повідомленням про вручення. При цьому, у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, у випадку оскарження платником рішення податкового органу протягом 10-ти днів з моменту його отримання, сума грошового зобов’язання вважається неузгодженою до дня закінчення процедури оскарження. За таких умов, для платника не наступають наслідки узгодження грошового зобов’язання до закінчення процедури оскарження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судового рішення законної сили.

Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої суду в межах процедури оскарження рішень контролюючих органів.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили рішенням суду, яким:

-зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
— скасовується податкове повідомлення-рішення або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Найбільш типові помилки при оскарженні ППР:

  1. Комунікацію з представником контролюючого органу здійснює не особа яка потім буде оскаржувати ППР, а керівник або бухгалтер, котрі зайняті також іншими процесами і не бачать ситуацію наперед. Представник компанії (адвокат) має взати контроль процесу надання документів та представництва юридичної особи у фіскальних органах на себе. Потрібно фіксувати, які саме документи надавались і перевірити зміст даних документів (логіку).
  2. Відсутні первинні документи, які б підтверджували рух товарно-матеріальних цінностей.
  3. Незнання процесуальних нюансів. Наприклад коли ППР оскаржується частково існують певні нюанси такого оскарження, про які буде зазначено в інших статтях.
  4. Відсутність конкретного плану дій під час оскарження в суді.

Зразки скарги на ППР в адміністративному або судовому порядку ви можете знайти у розділі «зразки» даного сайту.

Адвокатське об’єднання «Максимальний захист» допоможе Вам та вашій компанії оскаржити будь-які рішення фіскального органу. Довіртеся професіоналам – 097 888 99 77. Наш сайт https://mzahyst.com.