Максимальний захист - послуги адвокатів та юристів

Правова допомога у цивільних, кримінальних, господарських, цивільних, адміністративних справах

Зауваження до клопотання про накладення арешту на майно

Основні зауваження до клопотання про накладення арешту на майно та ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно
 У випадку коли арешт накладається з метою збереження речових доказів арешт накладається попри те, що майно не відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України (речові докази: речовими доказами є: матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК Укарїни (ч. 1 ст. 98, ч. 3 ст. 170 КПК України).
 Арешт накладався на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України попри те, що майно не є речовим доказом (ч. 2 ст. 170 КПК України).
 Арешт накладався на підставі п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України попри те, що не було достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених ст. 96-2 КК України:
(Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, — переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
2. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
3. Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв’язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
4. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
5. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.)
(ч. 4 ст. 170 КПК України).

 Арешт просять накласти на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України попри те, що не було достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна боа застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
 Арешт просять накласти на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка в силу закону несе відповідальність за шкоду , завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, щодо якої здійснюється провадження , попри відсутність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
 Клопотання про аршет майна попри ст. 171 КПК України не погоджене прокурором.
 В порушення ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна не зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.
 В порушення ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна не зазначено перелік і види майна, що належить арештовувати.
 В порушення ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим третіми особами таким майном.
 В порушення ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна не зазначено розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.
 До клопотання в порушення ч. 2 ст. 171 КПК України не додано оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
 У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не зазначено розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог (ч. 3 ст. 171 КПК України).
 У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не зазначено докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч. 3 ст. 171 КПК України).
 Попередній арешт на підставі ч. 9 ст. 170 КПК України був застосований строком більше 48 годин.
 Прокурор при попередньому арешті в порушення ч. 9 ст. 170 КПК України звернувся з клопотанням про арешт до слідчого судді пізніше 24 годин.
 Попри те, що прокурор не звернувся згідно ч. 9 ст. 170 КПК України з клопотанням про арешт майна, попередній арешт на майно або кошти не був скасований, а вилучене майно або кошти не були повернуті особи.
 В порушення ч. 10 ст. 170 КПК України попри те, що майно перебувало у власності добросовісного набувача, воно було арештоване на іншій підставі ніж арешт майна з метою забезпечення збереженню речових доказів.
 В порушення ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном було застосовано не лише у разі коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
 В порушення ч. 12 ст. 170 КПК України особам, які на законних підставах проживають у житловому приміщенні було заборонено використання житлового приміщення.
 Попри ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна було подано пізніше наступного робочого після вилучення майна, а майно не було негайно повернуте особі, у якої його було вилучено.
 У випадку вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України клопотання про арешт такого майна в порушення ч. 5 ст. 171 КПК України не було подане протягом 48 годин після вилучення майна, а майно не було негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
 В порушення ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядалось слідчим суддею, судом пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним.
 В порушення ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання було розглянуте без участі підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, без наявності захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
 В порушення ч. 1 ст. 172 КПК України цивільного позивача, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна і за наявності також захисника не було запрошено офіційно повісткою та
або взагалі на засідання щодо розгляду клопотання.
 Попри клопотання учасників розгляду клопотання про арешт майна або за власною ініціативою та можливість слідчого судді задовольнити такі клопотання на підставі ч. 4 ст. 172 КПК України, клопотання про виклик свідка чи дослідження будь-яких матеріалів, що мають значення для вирішення питання про арешт не були задоволені.
 В порушення ч. 1 ст. 173 КПК України попри не доведення необхідності арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів; спеціальна конфіскація; конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
 В порушення ч. 1 ст. 173 КПК України був допущений арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
 При вирішенні питання слідчий суддя, суд не враховував правову підставу для арешту майна в порушеня ч. 2 ст. 173 КПК України.
 При вирішенні питання слідчий суддя, суд не враховував в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
 При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України не враховував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України).
 При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України не врахував можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 ст. 170 КПК України).
 При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України не врахував розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).
 При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
 При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України не врахував наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
 Попри відмову у задоволенні або часткове задоволення клопотання в порушення ч. 3 ст. 173 КПК України тимчасово вилучене майно не було негайно повернуто особі.
 В порушення ч. 4 ст. 173 КПК України при задоволенні клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд не застосував найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
 В ухвалі про накладення арешту на майно в порушення ч. 4 ст. 173 КПК України не зазначено:
— Перелік майна на яке накладено арешт;
— Підстави застосування арешту;
— Перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
— Заборону обмеження, розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
— Порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
 В порушення ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановив пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання, а майна яке було вилучене не було повернуто.
 В порушення ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали після її постановлення не була вручена негайно слідчому, прокурору, або присутнім під час оголошення ухвали:
— Фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна, — при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
т майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації;
— підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, — при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
— підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, фізичній чи юридичній особі, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, — при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
 В порушення ч. 7 ст. 173 попри відсутність осіб перелічених у ч. 7 ст. 173 КПК України під час оголошення ухвали, копія ухвали не була надіслана їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
 Попри права підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб на захисника на підставі ч. 7 ст. 173 КПК України їм не було надано права реалізувати право на захист.
 ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________р.
Захисник ______________