Ліцензія на зберігання пального
Чому так важливо отримати ліцензію на зберігання пального?
По – перше зберігання каністри на 5- 10 літрів це вже потребує отримання ліцензії;
По – друге законодавством не встановлено строків зберігання, таким чином зберігання протягом декількох годин це вже зберігання;
По – третє зберігання пального підлягає ліцензуванню.
По – четверте за зберігання пального передбачено штраф 500 000 грн за одне місце зберігання.
Відповідно до п.7 ч. 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» зберігання пального підлягає ліцензуванню.
Визначимось з основними термінами:
- Зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
- Місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії!
Тобто ліцензії на зберігання потрібно отримувати, навіть якщо ви використовуєте пальне виключно у власній господарській діяльності й жодних операцій з його передачі іншим суб’єктам господарювання не здійснюєте!
Порядок отримання ліцензії на зберігання пального визначається Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Орган, що видає ліцензії на право зберігання пального:
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального, тобто Головних управлінь ДФС в областях та в місті Києві за місцем розташування, місць зберігання пального.
Строк дії ліцензії:
Ліцензія на зберігання пального видається на 5 років.
Плата за ліцензію на право зберігання пального:
річна плата за ліцензію на право зберігання пального становить 780 гривень. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ліцензія видається:
За заявою суб’єкта господарювання. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
До заяви необхідно додати наступні документи:
- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (780 грн);
- копію документа, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт зберігання пального (цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Звертаємо увагу, що відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Заява про видачу ліцензії та визначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Термін прийняття рішення у видачі ліцензії або про відмову у в її видачі:
не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі, забороняється.
У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.
За видачу дубліката ліцензії на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю справляється плата у розмірі 780 гривень, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на оптову і роздрібну торгівлю алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального та на зберігання пального, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Чи