Штрафи за порушення карантину: як захищатись, якщо Вас притягають до відповідальності?
Минув майже місяць з того часу, коли в Україні вперше оголосили про введення карантину і пов’язаних з ним обмежень для громадян, які зі спливом часу стали ще більш жорсткими.
На даний момент, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255, по всій території України карантин був продовжений до 24 квітня 2020 року. Окрім цього, вказаною постановою були введені ще більш серйозні обмеження для громадян та бізнесу.
Зокрема, з 06 квітня 2020 року громадянам заборонено:
- перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
- переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини;
- перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини;
- відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
- відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
- перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
- самовільно залишати місця обсервації (ізоляції) тощо.
Обмеження також передбачають зупинення пасажирських перевезень, окрім певних випадків, визначених в постанові, а також обмеження щодо ведення господарської діяльності.
Задля того, щоб громадяни виконували ці обмеження була також введена і відповідальність, зокрема адміністративна.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) Кодекс України про адміністративні правопорушення був доповнений статтею 443 «Порушення правил щодо карантину людей».
Що передбачає зазначена стаття?
Зазначеною статтею передбачено адміністративну відповідальність за:
- порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства.
- порушення приписів або невиконання рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них.
Таким чином, у випадку порушення обмежень, введених Кабінетом Міністрів України у відповідних постановах, для громадян, а також для посадових осіб може наставати адміністративна відповідальність.
Яка відповідальність передбачається статтею 443 КУпАП?
Стаття передбачає адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян це скільки?
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України один неоподатковуваний мінімум доходів громадян дорівнює 17 гривень.
Тобто, мінімальний штраф для громадян за статтею 443 КУпАП становить 17 000 гривень, а максимальний – 34 000 грн.
Для посадових осіб – 34 000 грн. – мінімальна сума штрафу, а 170 000 грн. – максимальна.
Як бачимо влада достатньо серйозно підійшла до визначення питання про відповідальність за порушення правил карантину. Штрафи, передбачені статтею 443 КУпАП дуже великі.
Для порівняння законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) були також внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, в результаті чого КУпАП було доповнено статтею 1652 «Порушення порядку формування та застосування цін та тарифів»,
Частиною першою зазначеної статті передбачено відповідальність за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них.
Часиною 3 вказаної статті передбачено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила більше ніж у 1,2 раза рівень ціни, визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар, —
Тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, виходячи із зазначеного вище, КУпАП передбачає відповідальність для простих громадян, наприклад, за перебування у громадському місці без маски, на рівні 17 000 грн., а за спекуляцію з цінами на соціально значущі товари — максимум 4250 грн. При тому, що у випадку, якщо необґрунтовано завищує ціни крупний гіпермаркет, то 4250 грн. він навіть не помітить.
У зв’язку із зазначеним зміни до КУпАП аж ніяк не можна вважати справедливими.
Як захиститись від штрафів за порушення правил карантину?
Незважаючи на суворість відповідальності за порушення правил карантину, не завжди особу можна притягнути до відповідальності, навіть у випадку, якщо вона дійсно винна.
В деяких випадках працівники поліції самі допускаються помилок. Наприклад, невірно складають протоколи про адміністративні правопорушення, не додають до протоколів жодних інших доказів на підтвердження факту порушення, не зазначають в чому саме полягало допущене особою порушення, посилаючись лише на статтю 443 КУпАП. У таких випадках суди визнають осіб, відносно яких складені протоколи, невинуватими у вчиненні адміністративного правопорушення.
Наприклад, Печерський районний суд міста Києва своєю постановою від 31.03.2020 року у справі № 757/13663/20-п повернув матеріали справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 443 КУпАП до Печерського УП ГУ НП України в м. Києві для належного оформлення, оскільки особа, яка склала протокол не зазначила в чому саме полягає порушення.
Зокрема, суд зазначає, що «Посилання на зміст Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 у протоколі є неповним, оскільки її змістом запроваджувались обмежувальні заходи у зв`язку із встановленням з 12 березня до 3 квітня 2020 на всій території України карантину, а саме у виді заборони: відвідування закладів освіти; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 20