Штрафи за порушення карантину: як захищатись, якщо Вас притягають до відповідальності?
Минув майже місяць з того часу, коли в Україні вперше оголосили про введення карантину і пов’язаних з ним обмежень для громадян, які зі спливом часу стали ще більш жорсткими.
На даний момент, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255, по всій території України карантин був продовжений до 24 квітня 2020 року. Окрім цього, вказаною постановою були введені ще більш серйозні обмеження для громадян та бізнесу.
Зокрема, з 06 квітня 2020 року громадянам заборонено:
- перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
- переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини;
- перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини;
- відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
- відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
- перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
- самовільно залишати місця обсервації (ізоляції) тощо.
Обмеження також передбачають зупинення пасажирських перевезень, окрім певних випадків, визначених в постанові, а також обмеження щодо ведення господарської діяльності.
Задля того, щоб громадяни виконували ці обмеження була також введена і відповідальність, зокрема адміністративна.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) Кодекс України про адміністративні правопорушення був доповнений статтею 443 «Порушення правил щодо карантину людей».
Що передбачає зазначена стаття?
Зазначеною статтею передбачено адміністративну відповідальність за:
- порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства.
- порушення приписів або невиконання рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них.
Таким чином, у випадку порушення обмежень, введених Кабінетом Міністрів України у відповідних постановах, для громадян, а також для посадових осіб може наставати адміністративна відповідальність.
Яка відповідальність передбачається статтею 443 КУпАП?
Стаття передбачає адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян це скільки?
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України один неоподатковуваний мінімум доходів громадян дорівнює 17 гривень.
Тобто, мінімальний штраф для громадян за статтею 443 КУпАП становить 17 000 гривень, а максимальний – 34 000 грн.
Для посадових осіб – 34 000 грн. – мінімальна сума штрафу, а 170 000 грн. – максимальна.
Як бачимо влада достатньо серйозно підійшла до визначення питання про відповідальність за порушення правил карантину. Штрафи, передбачені статтею 443 КУпАП дуже великі.
Для порівняння законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) були також внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, в результаті чого КУпАП було доповнено статтею 1652 «Порушення порядку формування та застосування цін та тарифів»,
Частиною першою зазначеної статті передбачено відповідальність за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них.
Часиною 3 вказаної статті передбачено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила більше ніж у 1,2 раза рівень ціни, визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар, —
Тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, виходячи із зазначеного вище, КУпАП передбачає відповідальність для простих громадян, наприклад, за перебування у громадському місці без маски, на рівні 17 000 грн., а за спекуляцію з цінами на соціально значущі товари — максимум 4250 грн. При тому, що у випадку, якщо необґрунтовано завищує ціни крупний гіпермаркет, то 4250 грн. він навіть не помітить.
У зв’язку із зазначеним зміни до КУпАП аж ніяк не можна вважати справедливими.
Як захиститись від штрафів за порушення правил карантину?
Незважаючи на суворість відповідальності за порушення правил карантину, не завжди особу можна притягнути до відповідальності, навіть у випадку, якщо вона дійсно винна.
В деяких випадках працівники поліції самі допускаються помилок. Наприклад, невірно складають протоколи про адміністративні правопорушення, не додають до протоколів жодних інших доказів на підтвердження факту порушення, не зазначають в чому саме полягало допущене особою порушення, посилаючись лише на статтю 443 КУпАП. У таких випадках суди визнають осіб, відносно яких складені протоколи, невинуватими у вчиненні адміністративного правопорушення.
Наприклад, Печерський районний суд міста Києва своєю постановою від 31.03.2020 року у справі № 757/13663/20-п повернув матеріали справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 443 КУпАП до Печерського УП ГУ НП України в м. Києві для належного оформлення, оскільки особа, яка склала протокол не зазначила в чому саме полягає порушення.
Зокрема, суд зазначає, що «Посилання на зміст Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 у протоколі є неповним, оскільки її змістом запроваджувались обмежувальні заходи у зв`язку із встановленням з 12 березня до 3 квітня 2020 на всій території України карантину, а саме у виді заборони: відвідування закладів освіти; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб. Разом з тим, у зміст зазначеної Постанови КМУ вносились зміни і доповнення відповідними Постановами КМУ №215 від 16.03.2020 та №239 від 25.03.2020, якими розширялось і доповнювалось коло обмежувальних заходів в умовах карантину із зазначенням яких саме.
Таким чином, під час доопрацювання необхідно вірно викласти суть правопорушення за ст. 44-3 КУпАП, розкривши детально зміст об`єктивної сторони складу відповідного правопорушення».
Аналогічна постанова була прийнята 27.03.2020 року Деснянським районним судом міста Києва по справі № 754/3829/20. В даному випадку суд зазначав, що «з протоколу про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1, не можливо встановити, яким чином остання порушувала рішення органу місцевого самоврядування «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постанову КМДА від 16.03.2020 року, а також ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», що в результаті призвело до порушення нею ст. 44-3 КУпАП».
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 31.03.2020 року по справі № 754/3874/20 матеріали справи про адміністративне правопорушення також були повернуті на доопрацювання з наступним формулюванням: «диспозицією ст.44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_2 немає жодних відомостей про те, які саме правила були порушені та яким нормативно-правовим актом ці правила встановлено.
Крім того, до матеріалів справи не долучено жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Зокрема, у рапорті зазначено про те, що ОСОБА_2 представився директором СТО, проте жодні документи відмовився надавати. Тобто, відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_2 є суб`єктом господарювання, роботу якого заборонено; має відношення до об`єкту, роботу якого не припинив чи виконує ( згідно з протоколом СТО-шиномонтаж), а також те, що ОСОБА_2 здійснював прийом відвідувачів і яких саме.
Як це можна використати? Дуже просто. Знаючи вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, дуже легко побачити недоліки, які містяться в ньому, що при розгляді справи судом, вдасться використати на власну користь.
Статтею 256 КУпАП передбачені вимоги до змісту протоколу. Згідно цієї статті протокол про адміністративне порушення повинен містити:
- дату і місце вчинення правопорушення;
- посаду, ПІБ особи, яка склала протокол;
- відомості про особу, яка притягається до відповідальності;
- місце, час вчинення і суть скоєного адміністративного правопорушення;
- нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення;
- прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
- пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- інші відомості, необхідні для вирішення справи;
Протокол повинен бути підписаний особою, яка його склала, і особою, яка притягається до відповідальності. У випадку, якщо наявні свідки, вони також можуть підписати протокол.
Варто пам’ятати, що Ви маєте право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також відмовитись взагалі підписувати протокол.
Отже, за наявності недоліків в протоколі, в обов’язковому порядку необхідно про них зазначати в письмовому вигляді, і ні в якому разі не погоджуватись зі змістом протоколу, оскільки це фактично буде свідчити про визнання Вами вини.
Особа, яка складає протокол, в обов’язковому порядку повинна також роз’яснити Вам права, передбачені статті 268 КУпАП.
У випадку, якщо цього зроблено не було, в обов’язковому порядку про це необхідно зазначати в протоколі у якості зауважень.
Взагалі варто пам’ятати про те, що чим більше недоліків Ви знайдете в протоколі, тим більше у Вас шансів уникнути адміністративної відповідальності, адже при розгляді справи суддя повинен встановити чи правильно складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він є чи не найголовнішим доказом Вашої вини.
Унеможливлює притягнення до відповідальності відсутність в матеріалах справи будь-яких інших доказів, окрім протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, про що свідчить судова практика.
Наприклад, Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 25.03.2020 року у справі № 753/5355/20 справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності було закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції не було доведено, що особа, перебуваючи в кіоску з продажу квітів, здійснювала такий продаж. Суд, зокрема, зазначив, що в матеріалах справи відсутні пояснення особи, яка нібито придбала квіти в кіоску, не долучено матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення, не допитано свідків.
Цікавою є постанова Дарницького районного суду міста Києва від 26.03.2020 року по справі № 753/5381/20, якою адміністративну справу було також закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд зазначив наступне: «Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП, тобто за порушення правил щодо карантину людей, однак жодного посилання на порушення останнім заборон, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16.03.2020 р. №215, у протоколі не зазначено.
У свою чергу, аналізуючи положення зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України, суд відзначає, що її пп.2 п.3 взагалі не містить заборон на торгівлю фізичними особами продовольчими товарами у невстановлених місцях. Окрім того, таких заборон не встановлено і протоколами місцевих органів виконавчої влади.
Часто працівники поліції допускаються і формальних помилок
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 30.03.2020 року у справі № 753/5451/20 було закрите провадження у зв’язку із тим, що протокол був складений у зв’язку з порушенням особою частини 2 статті 443 КУпАП, якої не існує, оскільки вказана стаття містить лише одну частину.
Як бачимо, недоліки, допущені під час оформлення матеріалів адміністративної справи, суттєво впливають на можливість притягнення особи до відповідальності. У зв’язку із чим ще раз радимо Вам звертати увагу на будь-які недоліки оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, докази, якими підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення. За наявності недоліків оформлення протоколу– зазначати про це у протоколі. У випадку відсутності доказів Вашої вини (показань свідків, відеофіксації порушення Вами приписів КУпАП) – акцентувати увагу суду на цьому, подавати до суду клопотання про закриття провадження.
Варто також пам’ятати про строки накладення адміністративного стягнення.
Статтею 38 КУпАП передбачено, що за загальним правилом Вас можуть притягнути до адміністративної відповідальності протягом двох місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше, ніж через два місяці з дня його виявлення.
Однак, це правило не розповсюджується на справи про адміністративні правопорушення, що розглядаються в судовому порядку. У цьому разі строки притягнення до адміністративної відповідальності в обох випадках становлять 3 місяці.
Як це може бути корисним в нашій ситуації? Відповідь на це запитання містить стаття 268 КУпАП, яка передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Тобто, без Вашої участі справа про притягнення Вас до адміністративної відповідальності не може бути розглянута, за умови, що Ви завчасно направили до суду клопотання про неможливість прибуття через поважні причини.
Виникає питання, які поважні причини вказувати у клопотанні, що подається до суду. З цим все достатньо просто, адже сам карантин, введений по всій Україні, і є такою поважною причиною.
Зокрема, ви не маєте можливості дістатись до суду через обмеження руху громадського транспорту, побоюєтесь за власне життя та здоров’я через імовірність зараження вірусом COVID-19 тощо.
Голова Ради суддів України у листі від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 повідомляв усі суди про необхідність роз’яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами.
Самі суди в більшості випадків, на своїх сайтах також викладають інформацію про можливість відкладення справ через поширення коронавірусу та запровадження карантинних заходів.
З огляду на це, суд, який розглядає справу відносно Вас, вимушений буде відкладати її розгляд, адже в протилежному випадку його рішення буде незаконним і підлягатиме скасуванню в апеляційному порядку.
Враховуючи, що на даний момент існує велика імовірність продовження карантину, строки накладення на Вас адміністративного стягнення можуть за цей час сплинути.
Які наслідки спливу строку накладення адміністративного стягнення?
Згідно статті 247 КУпАП, наслідком спливу строків, передбачених у статті 38 цього Кодексу, є закриття адміністративного провадження.
Як бачимо, захиститись від необґрунтовано великих, на нашу думку, штрафів не так складно. Однак не варто забувати про те, що вони все ж покликані захистити українців від розповсюдження смертельно небезпечного вірусу, а тому АО «Максимальний захист» радить дотримуватися обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України. Однак, у випадку, якщо відносно Вас був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 443 КУпАП, ми будемо раді допомогти Вам. Звернувшись до нас, Ви отримаєте допомогу безпосередньо під час судового засідання, а також, у разі необхідності, можете розраховувати на оскарження постанови суду по статті 443 КУпАП в апеляційному порядку. У зв’язку із цим радимо не зволікати і звертатись до компетентного адвоката, оскільки в такому випадку Ваші шанси на перемогу в суді істотно збільшуються.
МАКСИМАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Зв’язатися з нами можливо за телефоном:
+38 (097) 888 99 77
Електронна ардеса: mzahyst@gmail.com
Сторінка АО «Максимальний захист» в фейсбук: Facebook.com/mzahyst
Адреса телеграм-каналу: t.me/tenderyurist
У випадку необхідності Ви можете залишити заявку у віконці, наш спеціаліст набере Вас за 30 хвилин.